Солдат своєї Батьківщини
Солдате, Ти вірний Батьківщині, Пішов боротись за народ, Ти з криком ринувся у бій, За Україну, за сім'ї наші, Але та злая, вража куля Пробила серце... І ти поліг... Поліг за свій народ, За Батьківщину. Помер... Привезли вже додому, А мати тихо над труною схилилася, і промовля: "Синочку мій, ти не помер. Не вірю! Це не ти." А ти стоїш там, біля неї, і майже вже кричиш: "Мамусю, тут я! Тут! Живий!" Але вона не чує. І втерши ту гірку сльозу, Вона відходить від труни і тихо мовить: "Прощавай." Похоронили... Звання посмертні й нагороди, Але тобі вже байдуже на все, Ти думаєш, що ми забудем? Ні... Ми пам'ятатимем завжди Твій подвиг роковий... Життя своє віддав ти, Для порятунку наших всіх.
2018-02-16 16:19:55
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ира Джура
Патриот!круто
Відповісти
2018-02-16 19:26:17
1
Bohdana Chutora
Відповісти
2018-02-16 19:27:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2434
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9536