Солдат своєї Батьківщини
Солдате, Ти вірний Батьківщині, Пішов боротись за народ, Ти з криком ринувся у бій, За Україну, за сім'ї наші, Але та злая, вража куля Пробила серце... І ти поліг... Поліг за свій народ, За Батьківщину. Помер... Привезли вже додому, А мати тихо над труною схилилася, і промовля: "Синочку мій, ти не помер. Не вірю! Це не ти." А ти стоїш там, біля неї, і майже вже кричиш: "Мамусю, тут я! Тут! Живий!" Але вона не чує. І втерши ту гірку сльозу, Вона відходить від труни і тихо мовить: "Прощавай." Похоронили... Звання посмертні й нагороди, Але тобі вже байдуже на все, Ти думаєш, що ми забудем? Ні... Ми пам'ятатимем завжди Твій подвиг роковий... Життя своє віддав ти, Для порятунку наших всіх.
2018-02-16 16:19:55
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ира Джура
Патриот!круто
Відповісти
2018-02-16 19:26:17
1
Bohdana Chutora
Відповісти
2018-02-16 19:27:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
62
4
7821
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11813