Зорі

Azazel Lokison

А зорі на небі - яскраві перлини, Дивляться зверху, як купа очей. Бачать верхівки й бачать глибини, Навіть останки забутих мощей Чи ти живий? Чи забутії мощі? Що з себе є ти, ти щось чи ніщо? Лиш брудне дзеркало - ті сірі очі, Глядіти в них вже тепер за віщо. Як ти живеш, що лишив за собою? Це вже не важливо, коли ти помер. Камінь могили вознісся горою Над сірою гладдю брудних озер.

2025-01-26 12:10:34

Інші вірші поета

Травневі дні Може... Сповідь Примари

Інші поети

Sapphire

@S_Raven

Mamutova_Kistka

@Mamutova_Kistka

Safiyyah Orlovic

@SafiyyahOrlovic_99

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13096

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16510