Лілі відкрила диван і почала діставати книги. Їх було ну ду~уже багато і самі різноманітні. Одні були про заклинання, а інші про зброю. Через відкрите вікно в кімнату долинали співи птахів.
М:—Хм.. де це Шарлі?
І тут у кімнату через вікно запригнуло якесь створіння схоже на тигра, проте якесь воно маленьке.
Біла шерсть, чорних полосок не було вони були коричневі, лапка була перев'язана бинтом. Оченята-кольором морських хвиль.
М:—Шарлі!!! Ти де була, я тебе скрізь шукала!
Ш:—Я в саду гуляла. - сонно сказала Шарлі.
Лі:—АААААААА!!! Вона розмовляє?!
Ш:—Авжеж я розмовляю.
М:—Шарлі походить з старого роду хранителів сили, я випадково її знайшла коли йшла лісом. Побачила як гремлін вкусив її за лапу, укус цього монстра-смертельний для звичайних істот, але Шарлі незвичайна істота - сказала Мерилія гладячи свого улюбленця
Лі:—Справді? А можеш розповісти як ти її знайшла?
М:—Авжеж.

«Flashback»
Мерилія йшла лісом повним монстрів тоді вона була на 2-му рівні із таким - як гремлін, могла легко управитись. Подивившись на землю вона побачили сліди білої крові. В кожного монстра при пораненні текла кров чорного кольору, але ця була не така... Не довго думаючи дівчина кинулась на допомогу постраждалій тварині. Пробігши метрів 500 по слідах свіжої крові вона побачила таку картину: маленьке біле тигреня в лапу якого вчепився гремлін, від цього укусу, жалібно кричало. Мерилія кинулась йому на допомогу і одним ударом коси знищила винуватця страждань.
Дівчина взяла постраждалу на руки і віднесла додому. Аюс побачив тигреня і швидко побіг за аптечкою. Видаливши всі залишки отрути він перемотав лапку бинтом. Щодня дівчина голодувала тваринку фруктами і ягодами, давала теплого молочка і назвала її Шарлі.
Коли тигреня почало краще себе почувати думала віднести його назад, але воно раптом заговорило.
Ш:-Будь ласка не покидай мене, мені немає куди піти і де жити. Можу я бути твоїм'' хранителем сили''?
М:-Т-ти г-говориш...
Ш:-Так.
М:-А ти і справді говориш, мені не меріщиться?
Ш:-Авжеж ні! Я не просте тигреня, я проходжу з старого роду хранителів сили і щойно хтось дасть мені ім'я я буду його вірною слугою.
М:-Зрозуміло... А в тебе є ім'я?
Ш:-Ні, але я відчуваю, що саме ти будеш моєю власницею.
М:-Гаразд, ну тоді нехай тебе буде звати... Шарлі. Точно Шарлі!
Ш:-Хм... Шарлі, мені подобається!
І раптом навколо них з'явився рожевого кольору дим. Він окутав Мерилію і Шарлі. Як тільки він почав зникати в Мерилії на руці з'явилася татуювання ввигляді браслета з тигреням, а в Шарлі на шиї - нашийник з рожеваю зірочкою.
М:-І, що мені тепер з цим робити?- вона вказала на тату.
Ш:-Нічого, просто тепер коли ти будеш в небезпеці я зможу дізнатися де ти.
М:-Воно трохи схоже на GPS-навігатор.
Ш:-Це набагато краще. Завдяки цьому зв'язку ти зможеш контролювати не лише свої сили, а й мої також.
М:-Круто!!!
«EndFlashBack»

Лі:-Я колись читала про ''хранителів сили''. Вони дуже сильні і якщо хтось дасть їм ім'я то зв'язок між ними ніщо не знищить.
Ш:-Це правда. Де ти це прочитала?
Лі:-В моїх покійних батьків була дуже велика бібліотека-по її обличчі потекла сльоза - Іноді, коли я була маленькою, я тікала туди і читала про таких як ти.
Ш:-Зрозуміло, мені тебе дуже шкода. Я сама втратила батьків коли була геть малесенькою і тому знаю як це бути самотньою.
А в той час поки Шарлі і Лілі говорили Мерилія вивчала нові заклинання, в неї була дуже гарна пам'ять і тому це було як раз плюнути.
Десь о 22:00 вони всі заснули в кімнаті Мерилії
А, що буде завтра на змаганнях навіть я не знаю.


З піченьками і чайочком Анютка Майка 🍪☕
Фото гремліна силка: https://wallpaperscraft.ru/download/gremlin_art_tekstura_digital_art_minimalizm_102576/2048x2048