Ні, не кохаю я тебе...

Анна Вишневська

Ні, не кохаю я тебе Любов у серці не живе Душа не гине за тобою І кров по жилах не тече з тобою Ні, не кохаю я тебе Щоб бігти й обіймать тебе Щоб жить і бачити тебе Це не любов, пробач мене Ні, не кохаю я тебе Не відчуваю почуттів Не хочу вірити в твою любов І буть в омані твоїх слів Ні, не кохаю я тебе Й не хочу закохатись Сьогодні є, а завтра вмре Куди тоді діватись? Ні не кохаю я тебе Да так, що кров у жилах мре І не дивлюсь я в карі очі, Бо серце закохатись хоче Ні, не кохаю я тебе Бо в серці туга й воно мре Без тебе милий воно гине Ні, не хочу я кохать тебе.... Гарні спогади з: 16 березня 2020

2023-03-29 04:28:07

Інші вірші поета

Без назви Промінчик сонця на удачу Подаруй мені... Ти і я...

Інші поети

Aracely Ara

@miraculose

Lou

@TomatoSoup

Marta_Zeppelin

@Marta_Zeppelin

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4924

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1939