Ненавиджу...

Анна Вишневська

А я ненавиджу себе Сьогодні, зараз і завжди Ненавиджу до болі в грудях Скажіть мені, коли у той світ відійти... Я ненавиджу свої руки! Свої груди, ноги, живіт І хай знову говорять люди "Вона страшна, як помийний кіт". І хай боляче ранять словами Навіть рідні і зовсім близькі Я не гляну, на себе не гляну Всі ці спогади, як каміння важкі. І від дзеркала знову частини Розлетілись по кімнаті моїй Я не хочу, нічого не хочу Заберіть залишок моїх днів. Я ненавиджу все у собі І до болю у горлі я буду кричати Я ж така як інші в цьому світі! Але як про це сказати....

2023-04-01 17:27:41

8

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12899

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

3138