Мамо, а татусь повернеться?
Анна Вишневська
- Мамо, а татусь повернеться? Він не забуде нас? Чому ти плачеш ріднесенька? Чи зателефонує зараз? - Мамо, а тату холодно? Давай відправимо плед. Він мабуть там зовсім голодний І їжі відправимо повен пакет! - Мамо, а тато повернеться? Я сумую без нього одна Давай намалюємо сонечко Нехай серце йому зігріва. - Мамо, а тато герой? Якщо так, то нехай приїде Я чекаю його стільки днів! Хай зателефонує по обіді. - Мамо, вже стільки місяців минуло Від тата звістки ще нема? Напиши у листі від мене Що люблю його сильно я. - Мамо, а татусь повернеться? Чи не забуде нас? Чому ти плачеш ріднесенька? Може зателефонує зараз...
2023-03-23 08:49:40
7
0
Інші вірші поета
Промінчик сонця на удачу Образа Твоя... Тривога
Інші поети
Night_Writer
@Night_Writer
Danny
@danny_o91s
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2400
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1744