Відпускаю..
Ти знаєш, тебе відпускаю. Відпускаю у вир життя. Я тебе із життя викидаю. Очищаюсь від тебе я. Мені так боляче, що й не сказати. Та яку це вже грає роль? Я не в силах тебе тримати. І любов вже зіжрала моль. Розійшлися через дрібницю, Розійшлися, а все це чому? Бо ти вирив мені гробницю. Щоб лягта я туди, тому? Я тебе так любила без тями, Ну, а ти.. ногою в лице. Закликаю вас, любі дами, Шліть до біса оце ось все.
2018-11-01 06:10:34
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1417
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
71
0
2705