Алонар

Alonar

О, Алонар - ти місто дивне, Ти локус тисячі доріг. Фінал ти тисячі історій, Себе від часу не зберіг... Ти зірка, що сія на небі, Ти сніг - вершина білих гір. Оазис мій серед пустелі, І чий то був чудовий твір? Ти був нам домом і притулком Від бід нас всіх оберігав. Ти був тим ясним ореолом, Нам шлях-дорогу освітив. Фортечні були твої стіни, І гострими були дахи. Проте ніхто тут ще не гинув, Від стріл ворожих, від руки. Що ранку гамір - люд юрбився, А в вечір тихий дзвін струни. Чого ж на старість пожурився, Боїшся власної труни? І час - вода, що невблаганно л'ється, Тече струмками крізь віки. Як миє камінь, точить скелю, Так омива твої роки. На старість літ тебе зоставив, Старим голодним жебраком. Колись, носив орядні шати, Сьогодні став ти чужаком. І згадка тепла на душі, Мене зимою зігріває. А навкруги білі сніги, Легенда цей світ покидає...

2019-02-21 22:03:57

10

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Юлія Гаргат

ні онлайн-гра, яка колись була популярна на смарфтонах і просто телефонах, де був інтернет))

Відповісти

2019-02-21 22:31:45

Подобається

Юлія Гаргат

ну і це теж)) без цього ніяк))

Відповісти

2019-02-21 22:34:20

Подобається

Юлія Гаргат

гра колись була справді популярна, ми в ній дні і ночі сиділи))

Відповісти

2019-02-21 22:34:44

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

21

1538

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

37

4

4325