Алонар
О, Алонар - ти місто дивне, Ти локус тисячі доріг. Фінал ти тисячі історій, Себе від часу не зберіг... Ти зірка, що сія на небі, Ти сніг - вершина білих гір. Оазис мій серед пустелі, І чий то був чудовий твір? Ти був нам домом і притулком Від бід нас всіх оберігав. Ти був тим ясним ореолом, Нам шлях-дорогу освітив. Фортечні були твої стіни, І гострими були дахи. Проте ніхто тут ще не гинув, Від стріл ворожих, від руки. Що ранку гамір - люд юрбився, А в вечір тихий дзвін струни. Чого ж на старість пожурився, Боїшся власної труни? І час - вода, що невблаганно л'ється, Тече струмками крізь віки. Як миє камінь, точить скелю, Так омива твої роки. На старість літ тебе зоставив, Старим голодним жебраком. Колись, носив орядні шати, Сьогодні став ти чужаком. І згадка тепла на душі, Мене зимою зігріває. А навкруги білі сніги, Легенда цей світ покидає...
2019-02-21 22:03:57
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Юлія Гаргат
ні онлайн-гра, яка колись була популярна на смарфтонах і просто телефонах, де був інтернет))
Відповісти
2019-02-21 22:31:45
Подобається
Юлія Гаргат
ну і це теж)) без цього ніяк))
Відповісти
2019-02-21 22:34:20
Подобається
Юлія Гаргат
гра колись була справді популярна, ми в ній дні і ночі сиділи))
Відповісти
2019-02-21 22:34:44
Подобається
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4941
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2430