Вірші
Чекання
Зачекались на тебе стіни твоєї кімнати.
Твої друзі сумують без твоїх ясних очей.
Всі птахи давно полетіли тебе шукати,
Як місяць шукає в кожну з німих ночей.
Не співають музИки на вулицях і в переходах.
Не бажає бачити Сонце захмарене небо.
Світло вуличного ліхтаря в зимову погоду
Разом з кожним вогнем ялинки чекають на тебе.
Зачинились кав'ярні знаючи прикрі новини,
Приспустили державний прапор на всіх флагштоках.
Тривожно сигналять на магістралях машини
Сподіваючись, що ти прийдеш із обочин широких.
Замерзає широкий Дніпро без твого тепла.
Кожна квітка в вікні виглядає твій силует.
Запитають площі й мости: де ти була?
Ніби ти цього міста фетиш чи амулет.
Усміхнуться тобі всі вітрини і вивіски їх,
Піде чутка від центру міста на самий край.
Що ти знов повернулась на сотні міських доріг.
Але більше ніколи це місто не залишай.
4
0
542
Новий рік
З часом дні починають коротшати, ніби зима
Їх трима своїм холодом, стягує лютим морозом.
Люди мчать по домівках, а поруч пітьма,
Їх проводить з роботи в маршрутках читаючи прозу.
Кожен горбик заповнений зграєю дітвори,
Звідти мчаться санчата долаючи швидкість звуку.
Закутані в модні шарфи, молоді і старі
Ходять парками, гріючи один одному руки.
Покривається льодом завжди спокійний Дніпро.
Тихій пристані довго не бачити кораблів.
В новому році нового щастя! - хтось крикне у вікно.
А мені би старого щастя, та й поготів.
3
0
481
Веселий новий рік
Забитий м'ясом холодильник
До мого шлунку заграє.
Варені овочі на кухні
Готові впасти в олів'є.
Стоять три упаковки пепсі
І ящик свіжих мандарин.
Консервні банки дістаються
Паштету, шпротів і сардин.
Знайшов на новий рік ти хату
Піднакопив собі бабла.
Підготував ти річ крилату
До новорічного стола.
Ялинку іграшками вкрасив
Гірлянду блимаючу взяв.
Вогнів бенгальских, феєрверків
Для страху всіх бабуль придбав.
Ліг на диван, вмостився гарно,
Не згонить з нього навіть смерть.
Та в новорічну ніч один,
Бо ти самотній інтроверт.
4
0
550
Сон
Alex Interesnuy:
Ми блукали шляхами дивними
Попід сонцем і чорними зливами
З веселковими переливами
Зустрічаючи дні нові.
Не керуючись певними цілями
Просто зранку з новими силами
Шли долинами й крутими схилами
Відчуваючи, що ми живі.
Дві мінорні дитини урбану
Заблукавши міськими текстурами
Без страху стати безумними
Покидали бетонне гніздо.
Я подалі послав роботу
Ти звільнилась зі свого заводу
Нас обох вже чекали пригоди
І безмежний простор.
Без вай фаю і телебачення
Все важливе набуло значення
Мов закохані на побаченні
В перший раз.
Бо минуле вже не тримало
Майбутнє туманним стало
І нічого ми не чекали
В той час.
Дві подавлені містом персони
Перейшли свої власні кордони
В ті місця де не діють закони
А діє любов.
Ті дороги, річки і гори
Нереальні для нас простори
Де сонце зранку бадьорить
Заспану кров.
Ми нікому нічого не винні
Ні банкам, ні друзям, родині
І я вільний десь тут всередині
Прориваюсь назовні.
Поруч ти, усміхаєшся вітру
Мене змушуєш тихо радіти
Сам не вірю, ми знову як діти
Безмовні.
Раптом все змінилось на тишу
Розплющились очі і, вийшло
Я прокинувся, моє ліжко
Мій дім.
Швидко в руки взяв телефон
І почувши твій голос крізь сон
Я сказав: ходім звідси разом.
-Ходім.
8
0
458
Бережи її, Отче
Alex Interesnuy:
Бережи її, Отче. Вона
Кращий доказ Твоєї любові.
Плоть від плоті Твоєї і крові,
На землі ожила неземна.
Бачить душу мою наскрізь
Має силу слова міцного
Бо вона не від світу цього,
Їй цей світ як один із.
Заздрять янголи їй усі,
Найгарніші з Твоїх створінь.
Серед тисячі поколінь
Дав її Ти мені поміж всіх.
Як її не любити, скажи,
Як не класти життя їй до ніг.
Скільки раз я її не зберіг.
Збережи її Ти, збережи.
7
1
406
Зустріч
Alex Interesnuy:
Привіт. Споглядає у очі
Погляд з-під чорних вій.
Невинна, легка, на ній
Сукня, хендмейдний почерк.
Руки зімкнуті на грудях,
На передпліччі тату.
Зустрів ти уже не ту
Яка проводжала на потяг.
Лише рік тому на вокзалі
Картини з німого кіно:
Поцілунки через вікно
Вагону, що всі проводжали.
Перші з мобілізованих
Вперше тримали зброю.
Хрещення першим боєм,
Останнім для когось із них.
Місця коронації смерті
Де замість імен позивні.
Немає облич на війні,
Вони всі від болю стерті.
За кулі, що слались над ним
Прозвали його "Фартовий".
Він дав своїй дівчині слово
Вернутись до неї живим.
Говорять, що долі немає.
Але ми життя сателіти,
Бо як же хочеться жити
Коли на тебе чекають.
Позаду шалений вояж.
Стоїть розганяючи чари,
Колись та єдина, а зараз
Холодна і не твоя.
Стоїш перед скринею мрій
Себе відчуваючи дурнем.
Ця сукня мініатюрна
Як завжди так личить їй.
Говорять, хто бачив війни
Назавжди залишиться іншим.
Але, не одні вони грішні,
На жаль, не тільки вони.
7
0
390
