Зустріч
Alex Interesnuy: Привіт. Споглядає у очі Погляд з-під чорних вій. Невинна, легка, на ній Сукня, хендмейдний почерк. Руки зімкнуті на грудях, На передпліччі тату. Зустрів ти уже не ту Яка проводжала на потяг. Лише рік тому на вокзалі Картини з німого кіно: Поцілунки через вікно Вагону, що всі проводжали. Перші з мобілізованих Вперше тримали зброю. Хрещення першим боєм, Останнім для когось із них. Місця коронації смерті Де замість імен позивні. Немає облич на війні, Вони всі від болю стерті. За кулі, що слались над ним Прозвали його "Фартовий". Він дав своїй дівчині слово Вернутись до неї живим. Говорять, що долі немає. Але ми життя сателіти, Бо як же хочеться жити Коли на тебе чекають. Позаду шалений вояж. Стоїть розганяючи чари, Колись та єдина, а зараз Холодна і не твоя. Стоїш перед скринею мрій Себе відчуваючи дурнем. Ця сукня мініатюрна Як завжди так личить їй. Говорять, хто бачив війни Назавжди залишиться іншим. Але, не одні вони грішні, На жаль, не тільки вони.
2018-12-12 05:30:13
7
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11104
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3346