Вірші
Кривавий місяць
Кривавий місяць моє надії,
Знищує мої мрії,
Розщеплює на атоми життя,
Прекрасне, несвідоме небуття...
Приглушений туман моїх думок зникає,
Бо в небі ясно він палає...
1
0
79
***
Я прокинулась давно.
І зовсім не в цьому світі..
Я бачила небесні тіла
Вони творили,
Вони створювали органічний світ
Вони літали і перетворювалися
На птахів.
Їхні могутні крила
Могли донести їх
Далеко за межі,
Зрозумілі нам.
Далеко за межі Всесвіту.
А межі Всесвіту незвідані...
10.01.2025
1
0
104
Ластівка життя
Сіра ластівка летіла,
Сіра ластівка гніздо своє розбила
Об сполоханий і не переробний світ,
Чорних масок цинізму,
Й червоних, кривавих ночей..
1
0
85
Хвилі розуму
Хвилі.. Вони зникають
у своєму присмерку
Переливаються блакитним сяйвом.
Очі заплющуються
Свідомість зникає
Нехай історія продовжується далі!
Далеко за горизонтом видніється
Моя надія, моя щаслива мрія
В хвилях ховається маяк.
Його світло розливається
На кілометри,
Знаходячи втрачені душі,
Загублені роками...
0
0
60
Чому?
Як марно!
День так швидко пролетів...
Як гірко!
Ти ж бо більшого і не хотів.
Чому ж не бачиш світла сонця?
Чому ж не бачиш квітку в візерунках
на асфальті?
Чому не залишаєшся?
Чому твоє єство зникає?
Чому твоя душа вже крил не має?
08.12.2024
0
0
90
Свіжий подих
Відкрий своє серце любові,
Нарешті прокинься,
Від лячного сну!
Ковтни свіжий подих,
Весняного вітру!
Залишся з собою до скону життя,
І, знай моя мила,
Що ти не одна...
0
0
64
Благання
О, моє поле! Мої висушені ріки!
І вітер мною плаче і реве!
Я хочу жити!
Хочу жити, як той вітер!
Що землю буреломно б'є, ламає,
Й крила свої розганяє!
Я хочу стати журавлем!
Крилатим і далеким...
02.01.2025
0
0
57
Розлука
Я відлітаю далеко,
Щоб більше не бачити твоїх,
Повних суму очей,
Викинути в вікно ненависні роки,
І зболені ночі...
Але, прошу,
Залишся в пам'яті,
І не забувай мене!
Не думай,
Що в своїх думках,
Тебе залишу назавжди
0
0
77
Прощення
Поринь у спогади свої,
Відкрий серце своє,
І відпусти,
через прощення пройшовши,
Подаруй їм спокій,
Обличчям своїм благим,
Відкрий подарунок долі,
І нехай Небеса помилують тебе...
І в житті твоїм настане мир
0
0
87
Ірраціоналізм
Страх стосунків,
Й твоєї присутності німа небезпека,
Чоловік в моєму житті —
Втеча від ясного неба,
Моє тіло — моя оборона,
Від гніву твого лихого,
Моя яблуня цвіте затишно й ніжно,
Береже свої плоди невтішні...
14.02.2025
0
0
57
Інтуїція
Моя інтуїція кличе мене,
Закликаючи мене бути собою...
Моя інтуїтивна сила прагне питань,
І даючи на них відповіді,
Вона по-новому,
Відкривається для мене,
В своїй всеохопний незбагненності...
0
0
51
***
Життєвий залишок,
І надлишок журби,
Ця вічна втома і розбите серце,
Скупаюся у хвилях самоти,
Заплющу очі,
І зникаю,
Наче вперше...
0
0
82
Порцелянові зорі
Відкриваю світ свій єхидний,
Відкриваю своє майбуття,
Ой, як хочу,
Ой, як я хочу,
Повернути на місце життя!
Я так хочу бути собою!
Мати силу,
І розуму міць!
Натерпілася донесхочу,
Поховала свої почуття...
І могили... Ой, їх могили!
Я дивлюся на них щодня,
І знайду я на небі світило,
Зірка — то є надія моя
11.11.2024
0
0
91
Надія
Заховаюся я в свою душу...
Не люблю, не живу,
Але вирости все ж таки мушу!..
Закликаю я світло у серці своїм:
Нехай проросте спокій у Світі Моїм!
Я посію цю марну надію,
Я пишу, я живу і поки ще мрію...
1
0
73
Не мій біль
Яскраве сонце і ніжний цвіт,
Відкрию очі я вишневому саду,
Побачу посмішку я милу, молоду
Я вдома. У своєму світі
Ловлю прекрасні,
Вічні миті...
Аж ось —
я бачу сльози вдалині,
Своєї мами..
Ніжні і терпкі
1
0
76
Біль Вічності
За кроком — крок
Ступаю в нескінченність
Ступила я
А там моя журба
А там моя лиха година
Серце крається моє!
Від болю
Болю споконвічного
Від віку — вік.
Віки рахую я.
І не зморилась!..
Я літаю вічно
смертоносним ураганом світла
1
0
70
Надії й розчарування
1) Думки мої проносяться рікою,
Душа моя вже стала їжаком,
І мчать невтомною жагою,
Мої "лелеки", там ось — за вікном.
2) Чому душа захована у клітку?
І грати мої кам'яні...
Я перестріну того свідка,
Що бачив "сокола" вже у труні.
0
0
117
Пробудження
Душа: "Візьму тебе в обійми Вічності,
Розплачуся на крилах Самоти,
Створю для тебе
Затишок бездонний,
На білому,
Священному холсті..."
Життя: "Прокинься, мила!
Вже труба гуде!
І грають сурми,
Ту ж прадавню пісню,
Від болю — біль,
Від щастя — щастя,
Свої плоди я пожинати буду,
Не хочу бути не в своїм нещасті."
1
0
144
Очікування
Бовванів день на сторожі ночі,
І висіло сонце на полотняному небі,
На сторожі літа.
Вичікувально дивилися ластівки,
На дощ всеохопний,
Коли остання його краплинка,
Дійде до землі,
Й від поштовху,
Розіб'ється на атоми...
Місяць крутився на відстані,
Тисячі кілометрів від Землі,
Поливав своїм сяйвом,
Наші маківки.
Зорі пригасали
У світлі наших мрій...
Чайки плакали над мертвим морем,
Поминаючи його сині хвилі.
І я плакала над своїм життям,
Варто мені заплющити очі...
3
0
177
Правда
Чому не бачиш ти свого життя?
Чому не приймеш правди каяття?
Заплющиш очі й далі будеш жити?
А чи відкриєш серце,
Й будеш з правдою тужити?
Тужити — жити,
Жити і тужити...
А все ж потрібно із собою вже дружити.
3
0
131
Дощ
Сріблястий дощ іде,
І мокре його тім'я,
І кличе він мене,
У непробудний сон.
Прийдешній світ примружить очі,
На узгір'ї моєї мрії,
Й схилить голову,
Мій срібний приятель
В поклон...
1
0
133
Марно
Як швидко день біжить!
А люди все ж незмінні!
Марнують час на світло
Не свого вогню...
Шукайте не себе,
А місце своє в світі!
Себе шукати — діло то пусте,
Не гідне наших посмішок ясних,
І сліз гірких,
Вночі пролитих,
Й прихованих від себе,
В сонячному ранку...
Працюй й живи як хочеш,
До світанку,
А потім...
Потім можеш бути тільки тим,
Ким бачать тебе інші,
Щоб не боятися від них,
Розчарувань й неприйняття...
0
0
141
Крила
Паростки осені мертвої ще золоті,
Сріблом сяйним вкрита моя душа,
Розпускає крила іноді вона,
Але, коли підходить до Воріт Життя,
То, опустивши крила,
Тихо помирає...
Серце тугою вкриває,
Бо крил своїх у неї вже не має...
0
0
87
Кольори
Люблю я кольори!
Люблю яскраві!
Люблю я ніжні,
І люблю терпкі.
Коньячний, гірчичний,
Русий й золотавий,
Люблю поезії я кольори!
Вони магічно-грізні,
І абсолютно різні!
0
0
101
Баллада о душе
Я кричал на берегу отчаяния,
Я кричал на берегу души,
И видел море семи грёз,
Я превратился в облако,
И летел навстречу багровому солнцу.
Я забывал отчаяние,
И забывал грусть,
Танцуя под звуки лунной музыки,
Следуя ритму ветра.
Я навевал любовь о бесконечности,
И мои души впадали в панику,
Закрыв при этом все свои воспоминания…
Но чуял глаз мой,
Чуяла душа,
Открыться и придаться мне хотелось!
Мне на ухо шепнул, вполголоса дыша,
Мой ангел,
Забвенье снять он смог!
Ему по силам!
Отвлек меня,
Придал мне силы духу,
Я знаю путь свой!
Я найду свою дорогу!
Так думал я,
Так мне тогда казалось,
Любовь благословенна.
Что есть лучше?
Печаль – избранница несчастна,
Тоска – ты горечь матери,
Любовью заслепили,
Любовью заглушили,
И я пошёл…
Но не ушёл далеко!
Ведь видел я,
Я знал прекрасно,
Ту горечь и печаль,
Которую несут с собою люди,
Несут на спинах судорожно, тяжко,
И на коленях кровь,
Багровые осколки…
Искрится солнце,
И я шёл.
Шёл я чрез столетия,
И видел лед,
И видел пламя ужаса, борьбы...
А дальше тьма...
А дальше...
Я увидел море семи грёз.
Я превратился в облако,
И летел навстречу багровому солнцу...
29.08.2018
0
0
171
Смерть
Скінченність нашого життя...
Весь сенс у смерті є!
Без смерті не було б життя!
І без життя не було б смерті!
І не залишить кожного із нас,
Цей "час", якого не існує.
Займайся справою!
Займайся добротою!
Кохайся і кохай!
Працюй до болю!
І тільки смерть,
Розставить все по місцях,
Закреслить "світ" наш,
І розпустить крила,
В блаженну вічність...
0
0
144
Я сприймаю світ...
Я сприймаю світ як поле бою,
Я сприймаю світ як море болю...
Я не бачу світла там, де я,
Там, де пахне пристрастю земля моя...
Там, де люди мріють про кохання,
Бачу я лиш попіл від згоряння...
22.10.2021
0
0
126
Єдиний шанс
У світі є єдиний шанс на пізнання себе,
На пізнання людини.
Цей шанс дається не на час,
Не на хвилину.
Він упродовж життя іде!
На вічні спогади свого буття...
Авжеж, людина бореться щодня!
І кожен день летить на перегін із часом,
Цей час про незабутні ті роки,
Минулого буття і покарання,
Тих чарів ілюзорних,
І прохання,
Про забуття минулих літ...
29.10.2018
0
0
116
Буття
Стражденний путь обрав у світі,
На Землі,
Стражденним будь,
Але не йди далеко,
Будь там, де море синє,
Де летять лелеки
В блаженну даль...
Там, високо у небі,
Будь собою!
Весь світ розкинувся перед тобою,
І світло ясне він тобі дає,
Й своє Буття у Дар передає...
2
0
121
Уход
Мы полетели и кричали в небосвод.
Земля и берег были нам не чужды,
Мы пролетали миллиарды сотен год…
И ничего здесь, в мире, было нам не нужно.
Мы неуклонно скапливались на берегу скалистых гор,
Покрытых влагой от волны ревущей.
И знали мы,
что уходя оставим лишь одну холодную могильную плиту,
а сами устремимся ввысь сквозь ураган,
свирепо жрущий жизнь спокойного и мирного селенья,
который был не страшен нам,
Теперь и навсегда.
И уходя, оставим только лишь осколки битого стекла,
Раздавленного в кашицу,
И вперемешку с кровью.
Мы позабыли мир,
В котором не было вина,
И люди жили,
Не зная ни похмелья,
Ни чувства жадного пристрастия.
И не было стыда,
И провинившейся кровавых рук,
И черных душ, навеки оскверненных…
02.08.2019
0
0
99
Внутрішній світ
Кажуть люди: внутрішній світ.
А у мене лише є кімната,
Напівпуста, запилена вщерть...
І давно вже провітрити треба,
Але вікна вузькі – не відкрити.
Як кімнату зламати малу?
Бо такий світ мені вже не треба,
І душа вже сумує тому...
16.09.2019
0
0
112
Наслідки
Мої дощі, мої сніги і грози,
Все під плащем своїм ношу,
Всі передбачені прогнози.
Нізащо не покажу почуття,
І дочекаюсь Болем каяття.
Умиротворений і сплячий, він чекає,
Вичікує останню слушну мить,
І сльози синім рукавом він витирає,
Й диявол в ньому вже не спить...
1
0
145
До Неї
Зелень життя мого!
Серце моє болить,
Що не можу з тобою бути вічно,
Серця бачити твою блакить...
Кінчиками пальців пестити твоє оперення,
Тішити око твоїми слізьми,
Приймати в дарунок твоє натхнення,
Й бути з тобою в тривожну цю мить...
1
0
197
Блакить життя
Блакить мого життя...
У світі я одна.
Похмурого життя блакить моя.
У небі корабель я бачу,
зітканий із мрій моїх,
далеких й недосяжних.
Блакить мого життя...
Там холодно й тривожно,
Живуть там ті лелеки,
З поламаними крильми,
Сумують, бо не можуть,
Злетіти в небеса,
І високо піднятися за вітром.
Блакить життя...
Дарма, що не можуть,
Лелеки піднятися за вітром,
Кружляти в небосхилі,
Святкуючи Любов Життя.
Блакить моя!
Вже в'їлася у серце так давно,
Кружляють ті лелеки все одно,
Небесний корабель полагодив їм крила.
Любов життя — це й є Блакить моя...
13.08.2024
0
0
116
Чорні очі твоїх ночей
Чорні очі твоїх ночей,
Біла маска твоєї журби,
І прокинеться скоро він—
біль стражденної самоти.
Він проклятий і сонцем, і небом,
Закривавлений словом лихим,
Відпустити все хочу миттєво!
Але треба вперед вже іти...
0
0
162
Сяйво
Живемо лиш раз ми — тут і зараз!
Не забудем сонце, місяць і зірки.
Підемо по хмарах,
Але ми прикуті до землі.
З темною душею,
Босоніж по небу,
Наздоженемо вітер,
Й полетімо ми!
01.01.2024
1
2
180
Відлітають журавлі
Відлітають журавлі,
У далеку, синю даль,
І шукають порятунку,
Моя втома і печаль.
Сильно хочуть вони сонця,
Хочуть світлого дощу,
Зазирне Любов в віконце:
"Хочеш ніжності й борщу?" :)
1
0
130
Любов в мені
Не знаю, що за світ живе в мені
Хотіла тільки я
бачити очі твої..
Твій ніжний погляд
і вуста твої барвисті
Спокійний подих
і волосся шовковисте...
Вона долає труднощі життя
своєю силою Любові
Рукою теплою
дарує квіти волошкові
Вирізблює із дерева
моє гаряче серце
Ховає в полі почуття до неба
й промовля до мене:
"Ти — все, що мені треба"
1
0
200
Безнадія
сонце було далеко
воно високо висіло
на небесній блакиті
й кепкувало з мене
воно не могло дотягнутися до мене
а я до нього
земля також кепкує з мене
наче мої ноги мені не належать
не можуть встояти на ній
на землі
вітер розвіює мої надії
темрява нічна знищує мрії
вогонь маленької свічки
перетворює мрії на попіл
а в попілі я бачу своє життя
залишки мого гарного життя
омріяного життя
підступний вітерець відносить їх далеко
в тьмяну від пилу далечінь
25.05.2024
1
0
195
Вона
Вона була вдячна поцілункам ночі,
Весною прокидаючись опівночі,
Вологою ковдрою прикриваючись,
Вустами своїми її щиколотки торкаючись,
Й всім серцем на ніжність сподіваючись..
Кохання торкалося її кісток,
Пестило шкіру шовковисту,
Шукало очима своїми її очі,
Щоб в них загубитися,
Й з душею її зростися...
0
0
262
Ніжність
ніжність проникає в тіло
тіло стає ніжністю
вона завжди жила в мені
моя бабуся
з моменту своєї смерті
свого нового народження
в світі непідвладному законам
так добре відомим нам
моє серце пустує без неї
й наповнюється
коли я занурююся в своє єство
заглядаю в свою душу
і бачу її очі
такі само теплі і лагідні
0
0
230
Осінь
Березове листя...
Воно забарвлювало землю,
танцювало з вітром..
Світ перетворився на м'яку,
ніжну колиску для Великої Неї.
Вона чуйна, її очі блискучі, казкові..
Її волосся — дім для диких птахів, дітей її.
Руки широкі, шкіра м'яка,
сяйлива й волога,
сльози прозоро-чисті,
вони — затишок для містичних жителів,
друзів Її.
Вона прокинулась,
дарує світу красу,
й любов пробуджує в мені
12.10.2023
1
0
230
Світло
Можна я буду творчістю разом з вами?
Можна я буду чуттям, переданим ніжністю?
Можна я буду любовью, яка перекриває весь біль?
Сила мого серця іржавіє,
Поруч із пусткою людських сердець...
Так нехай я буду світлом!
Виваженим і гарячим.
Так нехай я буду провідником!
Що розпустить цей світ,
В бутонах нової любові...
1
0
220
Утрата
Он упадёт и разобьётся
Тот камень, что так сердцем зветься
Завянет, опустеет он...
Любовь утраченных воспоминаний
Хранились в сердце днём за днём
Но их там нет
Там теперь пусто
Утрата!
Ты пришла ко мне!
И в сердце боль
И там теперь не густо
"Привета" теплого
И ласковых тех слов...
23.10.2017
0
0
227
Любов обійме
Любов обійме,
Загуде над полем вітер,
Лелеки закружляють,
В блакитній гладі небесах,
Природа-Мати ніжно посміхнеться,
Й краплиночки роси,
Залишить на вустах
1
0
217
Зв'яжись із серцем
Зв'яжись із серцем,
Зі свідомістю моєю,
Зв'яжись з душею,
З миттю ніжності своєї,
Не забувай про вічність,
Яка хвилею проллється,
І ніжним водоспадом зашелестить,
Коли серце моє знов заб'ється...
05.12.2023
2
0
243
Любов прокинулась у сні
Любов прокинулась у сні,
У не моєму сні..
В думках нічного колдуна,
Що захопив цей світ
Невинністю й любовью своєю,
Що розквітає нивами,
Пологими лісами,
Й далекими полями,
Що ще квітнуть
У голові істоти світлої,
Що ніжила його,
Своїми барвами чуттів...
2
0
283
Нехай прокинеться життя в тобі...
Нехай прокинеться життя в тобі,
Нехай прокинуться всі барви світу!..
Літай, як можеш високо, літай!
І не забудь спинитися у світі гріху..
Бо ж Він невимушено дбає про всіх нас,
Бо Він не ппідає нас сумнівам і сміху,
Бо, як любов, живе Він завжди в нас.
Й, даруючи життя, Він мріє про утіху...
0
0
289
Почуття
На серці осад з'явився,
Від надто ламких почуттів...
Що серце все чує і злиться,
Бо снаги немає до справжніх чуттів.
Мій біль, моя воля і его крихке,
В житті виступає надламана доля,
Що душоньку крає від спраги чуттів...
0
0
246
Життя моє проходить мимо мене
Життя моє проходить мимо мене,
А все, що є в мені -
Це болісне натхнення...
Хитке, мілке, але живе воно!
І серце прагне заодно,
Хотіти, чути, бачити й радіти!
Життя прожити,
І добро творити..
06.02.2023
0
0
294
Біль
Хай світ загине вже в мені,
Нехай все серце моє засне, зупиниться,
Нехай життя моє нове прокинеться,
Й вічність болю мого припиниться.
Нехай сльози ллються,
Всі проллються,
Щоб вже нічого не відчувати,
Й життя своє марно не проживати
1
0
178
Моє життя пронизує долоні
Моє життя пронизує долоні,
Але не бачить світла сила долі,
В моєму серці...
Цвіту слід думки заполонив,
Лаванди запах книги почорнив,
І я на світі залишусь незнана,
В моєму серці злочин і пошана
04.2019
1
0
197
Твори життя
Твори життя, яке в тобі..
Нехай горить воно у тлі,
Твого нещастя і страждань,
І навіть марних сподівань
В любові вічній, що жадає
Твого терпіння і старань..
Щоб дати людям те, що хочеш,
Щоб світ змінився назавжди!..
Нехай палає світ в мені!
Хай розквітає і живе,
І хай зернятко проросте,
Твоєї сили і свободи,
І невгамовної вроди...
2
0
319
Прихований біль
Коли заб'ється серце моє?
Бо вже прокинулось давно,
Вже стогне, ниє,
Бо не може,
Зі світом бути заодно...
Я знаю, бо щемить щось в грудях,
Я знаю, бо воно болить,
Сказати треба!..
Але, може, принишкне,
Й вже не заболить?
А сльози ллються,
Сльози градом!
Життя моє!.. І все в мені,
Всі почуття мої як водоспадом,
Прорве і знищить сокіл вдалині...
1
0
310
Знайдеться світ...
Знайдеться світ,
Надійний і терплячий,
Знайдеться серце,
І палка душа,
Знайдеться світло,
Промінь твій горячий,..
Що мої плечі ніжно обійма..
Розпустить крила,
І сягне у небо,
Мене покличе,
І взлетить душа,
В твої тенета,
Тяжко вона ниє,
Але любов свою не полиша...
1
0
286
Твої долоні пахнуть літом
Твої долоні пахнуть літом,
Твої вуста цілують сльози неба,
А серце твоє трепетно палає..
Як світляки вночі,
І їхнє мерехтіння...
Береза взимку тягнеться до сонця,
Від болю стогне,
Просить вона літа,
Живе лиш раз,
А потім помирає.
Але живе так довго,
Що не знає гніту..
1
0
249
