Світ
Світ такий прекрасний, Ніби цвіт зоряних квітів. Світ такий жахливий, Немов битва якихось звірів. В одну мить, Мов небо чистий. Сповнений добра й краси. В іншу, Великий ліс тіністий. Чутно сповнені горя, злі голоси. Несправедливість панує тут, Один за одним падає люд В темний й великий ями кут. Навкруги видніється бруд. Але враз все просвітліє, З'явиться сонце на небі. Добро навкруги закружляє, Немов енергією всіх заряджає. Засяють водопади врди, Щастя тут буде завжди.
2023-01-06 20:39:58
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тигриця
Дякую❤️
Відповісти
2023-01-06 20:58:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4025
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2438