Врятуй
Врятуй мене від бурь, До сонця душу піднеси. Вкрий тіло ранами від куль, І на останок обійми. Врятуй мене від болю, Дай піною морською стати. Я хочу всіх богів благати, Щоб мала змогу врятуватись. Врятуй мене від себе, Дай мохом у лісі розростись. Я звірям байки зачитаю, Та оленем блукатиму малим. Врятуй мене благаю, Я вже стомилася тікати. Я так хочу розказати… Та тіло може лиш мовчати. Тут так холодно, Благаю поцілуй мене. Не йди коли я тебе прошу, Виконуй все, що я тобій скажу. Коли обіймаєш не лий сліз. Просто посміхайся. Ти не маєш права говорити. Благаю просто поцілуй. Чому земля така сира? Так холодно, зігрій. Поранкуй зі мною в тиші, Та з промінем піди.
2023-04-04 18:33:50
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lady K.I.M
Вааа
Відповісти
2024-06-02 15:53:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13511
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6328