Врятуй
Врятуй мене від бурь, До сонця душу піднеси. Вкрий тіло ранами від куль, І на останок обійми. Врятуй мене від болю, Дай піною морською стати. Я хочу всіх богів благати, Щоб мала змогу врятуватись. Врятуй мене від себе, Дай мохом у лісі розростись. Я звірям байки зачитаю, Та оленем блукатиму малим. Врятуй мене благаю, Я вже стомилася тікати. Я так хочу розказати… Та тіло може лиш мовчати. Тут так холодно, Благаю поцілуй мене. Не йди коли я тебе прошу, Виконуй все, що я тобій скажу. Коли обіймаєш не лий сліз. Просто посміхайся. Ти не маєш права говорити. Благаю просто поцілуй. Чому земля така сира? Так холодно, зігрій. Поранкуй зі мною в тиші, Та з промінем піди.
2023-04-04 18:33:50
5
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
851
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1526