Врятуй
Врятуй мене від бурь, До сонця душу піднеси. Вкрий тіло ранами від куль, І на останок обійми. Врятуй мене від болю, Дай піною морською стати. Я хочу всіх богів благати, Щоб мала змогу врятуватись. Врятуй мене від себе, Дай мохом у лісі розростись. Я звірям байки зачитаю, Та оленем блукатиму малим. Врятуй мене благаю, Я вже стомилася тікати. Я так хочу розказати… Та тіло може лиш мовчати. Тут так холодно, Благаю поцілуй мене. Не йди коли я тебе прошу, Виконуй все, що я тобій скажу. Коли обіймаєш не лий сліз. Просто посміхайся. Ти не маєш права говорити. Благаю просто поцілуй. Чому земля така сира? Так холодно, зігрій. Поранкуй зі мною в тиші, Та з промінем піди.
2023-04-04 18:33:50
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lady K.I.M
Вааа
Відповісти
2024-06-02 15:53:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2442
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2011