Сон в дощ
Ада
Ми сиділи на ґанку в дощ. Я тихо шептав слова кохання. Ти слухала, схиливши голову - Не порушувала нашого мовчання. Минула вже година, а ми не зважали. Поглянула ти на мене - Море в очах вирувало. Гроза лютувала, але нас тиша огортала Теплим серпанком ніжності . Раптом підвелася ти, всміхнулась щасливо. Взяла мене за руки, потягла під дощ. Холодні краплини на твоїх устах. Срібні перлини в волоссі. Ти зупинилася - я обійняв, Усміхнулася - поцілував. Ніжна шкіра, запах волосся - я п'яний тобою. Гарячі обійми, палкі поцілунки - я повний тобою. Заплющив я очі - боюся відкрити. Може зникне це все ніби й не було! Крапав на обличчя дощ і розплющив я очі. Ми сиділи на ґанку, ти щось говорила. Холодні були твої очі, ніжності в них не було. Защемило серце болем. Нічого цього не було.
2018-08-22 15:01:48
5
0
Інші вірші поета
Я кохаю Біль минулого Ти мій кокаїн Захисники України
Інші поети
Влад Кирик
@kirik_vlad_maths
White_Fox_
@White_Fox_
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4461
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2155