Вбитий вами
Я злюсь... В безбожній пітьмі і мареві. Я б'юсь Сам із собою у маренні. Тону Лютую, кричу вже без пам'яті. Навіщо? Я в відчаї, втопленник, зламаний. Не хочу. Я більше нічого бачити. В мені Всі числа кошмарів зазначені О Боже, Доколи я буду приречений? Невже Моє небуття то твоє заперечення?
2023-07-07 16:53:36
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
#absinthe_gold
Воууу, а звідки усе отаке Зірунчику?) 😚
Відповісти
2023-07-09 09:01:03
Подобається
АdSSkaуа Su...renь
@#absinthe_gold поховані емоції вплітаються в букви♡ Що скажеш, скажи що тобі не подобається☺
Відповісти
2023-07-09 09:22:52
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2678
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4125