Paranoid

АdSSkaуа Su...renь

Я сижу возле дневного костра. Очень жутко Мерзнут ноги и руки. Слышен писк, И тяжелые капли дождя, Вместе с лесом смешались звуки. Вот на влажной земле Перекинут капот. Мгла нависла над северным югом. Ржавый серый УАЗ Перевернут на бок. Скрип и скрежет дверей. И каната висящие крюки. Дуновение ветра, Где согнил потолок, Сколыхнет занавески. Однако... Чем мне жить? Чем мне холод забыть? Как мне быть? Грязный вкус мне напомнил "Монако". Заболело внутри. Я смотрел на погасшие тучи. Видишь даль? Не смотри. Там злой волк. Даже три Притаились рядом на круче...

2021-01-14 15:37:38

8

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

АdSSkaуа Su...renь

помню, кусочек этого фильмеца смотрела — конец.) Который меня очень огорчил😶 Буду усовершенствоваться☺😘

Відповісти

2021-01-22 15:40:58

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2127

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11930