Новенька

Олеся Костів

Прийшла і зразу покохала, Я хлопця з свого класу, Його звати Віталік, Він добрий, щирий і відвертий. Без нього я неможу просто. І що робити я незнаю. Чи сказати йому правду. Чи просто промовчати. Підскаже тільки мені серце. Що зробити з цим. Серце вибрало мовчати. Бо він дівчину має. Вона його не любить просто. Всі мають хлопців а вона не має. І вирішила вона сказати що його кохає. А він повірив... Несказа ні слова. Просто поцілував її. Вони пішли разом а я мовчала бо незнала що казати.

05.09.2018

Інші категорії

Для підлітків Вірші до свят Пейзажні Радісні вірші Ода Історичні

Інші поети

Emily

@Amaliya_

Noor Jahan

@noon_the_force

NOVATOR

@petruha1307

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

3765

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1901