Тіні

Марія Відьма Дергача

Тіні ховаються від блиску яскравого. Те, що людьми нас робить. Чи сонце розтирає тіні? Через роки, через віки. Триває війна дня і ночі. Сини Світанку, щитами замкнулися. Сяйво від них, малюнок карбує. Наодинці лишаюся, аби розгледіти, Новеньку фреску. Подорож почнетися спочатку. Не сьогодні, завтра. Сини Світанку, Воїни Тіней. Крізь віки, крізь роки. Світ, що Темрявою заповнений. Вогонь гарячого Світанку. Наші Серця...

28.12.2020

Інші вірші поета

Розкажи мені казку Імператори Я повертаюся Серце

Інші поети

Dashasafin

@Dasasafin

secret

@secretnoclue

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11499

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12453