Подорож
Серія:Чорне та біле Вітер човен на воді гойдає, Я мовчки воду оглядаю. Загубився, шляху я не знаю. Мій ворог взявся за штурвал, Я відпустив рідний причал. Куди, я йду я сам не знаю. Холод замикає мої крила, Душа не може відірватися від тіла. Всі сумніви, болі й страхи, Тягарем лежать на правому крилі, Човен воду розрізає, А я її з усібіч виглядаю. Вона прийде я знаю. Заплутався себе не розумію, Чого я хочу,що я вмію. Мій демон і досі рве на два. Залишитися цілим хтозна чи зумію. Він відступить, лиш коли прийде вона. Квітка Сонячна. Подорож моя і досі ще трива. Мета,якої залишитись цілим. Душа- і досі ще жива. Тому і світло залишилось білим Зрозумієте, чи ні, не знаю я, Поему написати я хотів, але не вистачає слів. Тому сказав я так, як можу. Чи правда це, а чи брехня, Чи визнати мене божевільним, Ваш вибір. Тільки знаю я, Що Квітка Світла є в моєму тілі. А подорож моя і ще трива, І я зі свого шляху не зійду. Бо знаю, що коли закінчиться весна. На зміну їй приходить літо.
2021-02-08 19:16:43
5
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1789
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15946