Видалити публікацію?
О Брама
2024-12-05 10:12:46
Думки вголос
Суб’єктивно про об’єктивне Показувати, а не розказувати. Теза – сам чорт ногу зломе. Класики світової літератури строчили романи тонами – фоліанти вагою будь-будь. Взяти знаменитий «Граф Монте-Крісто» – читати-не-перечитати. Із середньою швидкістю днів за три можна подолати, і то якщо не зважати на сідничні просідні. Кіношники вложилися у дві години, ну, можливо, у дві-три серії. Прибрали зайву мішуру (отой непотріб, що за хвилину прочитання забувався наглухо) і зберегли на екрані основні осмислюючі образи. Тепер той, хто не читав, після кіносеансу, достеменно ознайомить слухача з основною сюжетною лінією. Романистика, як жанр, є легальним і (вибачаюсь на слові) хитрожопим інструментом (чи методом) «вибивання» із видавництв бобла – чим більше знаків, тим вище гонорар. Описується прекрасний сонячний день, освітлена промінням навколишня природа, різні запахи, пташиний спів, (і т. д.) і тут герой ненароком оступився і вивихнув ногу. Аби була негода, дощ-мряка, повсюдно грязюка і слизота, тоді опис середовища логічно вписувався б в причинно-наслідковий ланцюжок. І то якби описувана травма якось впливала на розгортання подальших подій. Тоді опис природи міг би закарбуватися у свідомості читача. Інакше подібні хитрі авторські виверти є способом наповнення тексту. А попросту, бумагомаранням, словоблудством. Але не графоманством. Бо таке є хворобою і вимагає поблажливого ставлення. Усвідомлені ж викрутаси мають бути покаранними – нещадною критикою і сміхом. Отож – показувати, а не розказувати. Коли показуєш, усе сюсюкання, розмазування опису, відхилення від сюжетної лінії неможливе, тому оповідь не спотворюється.
2
1
114
Коментарі
Емілія Дзвінко
Показати дійсно краще, чим просто розказувати. Бо так легше і швидше інформація засвоюється))
Відповісти
2024-12-06 22:36:32
1