Пригорни мене, пригорни...

Вікторія

Хоч і далеко для мене ти. Насправді поруч майже, для мене ти. Мокнеш у шкарпетках, дощ цебенить І криком голосить павич Світ стає прекрасним сном, В якому ми з тобою, Мокнем під дощем, тож пригорни мене, пригорни І цілуй мене Твоя буду назавжди, Підтримкою і морем твоїм. Жодні бурі, жодні дощі Не стануть нам назаваді...

2020-12-04 12:08:44

Інші категорії

Сумні вірші Поеми Подійні Ода Привітання Радісні вірші

Інші поети

وردهہ

@rosy

Lincevskaia_16_17

@Lincevskaia_16_17

Anna Gera

@my_own_story

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12979

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1914