Вірші
В тебе
В тебе волосся пахне динею
Волошкою синьою-синьою
Зеленими Карпатами
Соснами лапатими
Річкою за горами
Старими пожовклими шторами
Квартирою в передмісті
Брудними руками у тісті
Яблуками з корицею
Улюбленою лакрицею
Димом з печі
І мною, до речі
3
0
243
Нарцис
Його очі палають вогнем з його вуст всі жадають напитись
Ті хто бачив його каяття перестали назавжди молитись
Ті хто бачив його у гріхах проклинати пішли нудну долю
Мефістофель, святий сатана, рецидивіст обравший волю
Любов розріже на шматки зневага то його приправа
Дружбі випускаючи кишки не допоможе бо холоне кава
Його профіль то заздрість богів, що тихцем малюють портрети
Нарциса білі пелюстки в пошані падають комети
Коли його нога ступа м'якими травами у росах
Прокляття носить у руках немов папір в рівненьких стосах
Ніхто не бачив його сліз й ніколи більше не побачить
Він має все, проте життя, своє нікому не
пробачить
3
0
142
Я вам пишу...
Я вам пишу сквозь пелену смущения
Свой сердца глас не в силах впредь скрывать
И чувства будто бы салют из озарения
Вдруг оживили душу что вновь смогла писать
Ведь нежный взор и кроткая улыбка
Вальяжность тона, бархат ваш, речей
Пленил мой разум словно в сетку рыбка
Попали мысли и не дают покоя терзая в сумраке хтонических ночей
Вы так добры и столь учтивы волос небрежность, эти плечи
Вас делают безумно милым
при виде вас теряю я дар речи
Прошу простить мою нескромность фривольный тон сего посланья
Моя любовь для вас не новость но ваш ответ мои страданья
4
0
154
Вітер
Вітер шматуючи місто щось там п'яно гундосить
Б'ється з деревами зламане віття до перевулків заносить
Дорожні знаки хочуть змагатись виграти думають в силі
Їх трупи знайдуться пообіді десь за три милі
Втомлено падуть білборди, як туші добитих Титанів
Вітру байдуже у нього похмілля яке кому діло до його планів
1
0
125
