Моя поезія не бездоганна
Veronika
Моя поезія не бездоганна. Я пишу, те що чую, чим живу. Я рано-вранці з пташками розмовляю, І тихо ввечері про їх красу пишу. Коли пишу, я наче оживаю. Коли пишу, я дихаю й живу. З віршами, мов би крила здобуваю. І знов кудись за небокрай лечу...
2020-04-24 14:01:21
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Nadine Tikhonovitch
Так знайомо. Але вірш дуже гарний!
Відповісти
2020-04-24 14:22:23
1
Veronika
@Nadine Tikhonovitch Дякую 😊
Відповісти
2020-04-24 14:27:48
1
Інші вірші поета
Моя Україна!
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4876
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10368