Моя поезія не бездоганна

Veronika

Моя поезія не бездоганна. Я пишу, те що чую, чим живу. Я рано-вранці з пташками розмовляю, І тихо ввечері про їх красу пишу. Коли пишу, я наче оживаю. Коли пишу, я дихаю й живу. З віршами, мов би крила здобуваю. І знов кудись за небокрай лечу...

2020-04-24 14:01:21

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Nadine Tikhonovitch

Так знайомо. Але вірш дуже гарний!

Відповісти

2020-04-24 14:22:23

1

Veronika

@Nadine Tikhonovitch Дякую 😊

Відповісти

2020-04-24 14:27:48

1

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

127

26

4099

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

101

8

11816