Деокупація. Початок
Я пам'ятаю. Не забуду. Схвильовані обличчя, налякані люди. Усе небо - сталеві хрущі. Кров із вирію, свинцеві дощі. Внутрішній біль, мітка звіра Деруть сльози очі, порожні квартири Західний експрес - змія надії Думи мої думи, вкрадені мрії. Червоний черевик, не для Оксани, Знову постав у народів рані. Знов чорти біжать :" Бач, у чому річ? Гоголь ж бо писав - тиха українська ніч?
2022-11-01 10:18:40
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Domina Mortem
Цікаво згадали про Гоголя, гарний вірш))
Відповісти
2022-11-01 20:08:34
1
Василь Баша
@Domina Mortem дякую за відгук))
Відповісти
2022-11-01 21:51:42
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3987
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3290