Про відчайдушність (порошок)
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
(18+)
кудись я йду пропивши все і мій танець на твердих кістках посеред ночі та оселі як прах Порошки - чотиривірш зі складами 9-8-9-2; можна без рими, усі слова з маленької літери, без розділових знаків.
2022-01-05 20:01:13
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тильда Ванхольм
Цікава
Відповісти
2022-01-06 12:05:14
1
Інші вірші поета
"Спалах зірки, ну, камон!.." Ліана-хмиз (дитячий вірш) Незвичайні мутанти Зтиха мені розповість лиш вітер... (вірш із паперу школяра)
Інші поети
Ден Щусь
@apocalipt_b
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1702
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1869