1
2
3
4
2
А минуло багацько років з того часу. Еней трохи, зовсім трішки постарів, а Гауптавахта вмер, проте встиг пустити спори, з яких виріс його син – Голота. Лис продовжував виривати гриби разом із корінням. Голота, ясна річ, постійно цим обурювався, бурчав ще більше, ніж його татуньо, проте нічого вдіяти не міг. Ах так, забув сказати важливу річ. Насправді для грибів виривання з корінням – це не так вже й критично, як малюють. На популяції боровиків у лісі це ніяк не відбивалося. Проте така вже була віра, і вкорінилася вона навіть глибше, ніж міцелій. Хай там як, запах смажених грибів продовжував ширитися лісом, усі, як завше, збігалися до хатини Енея, а він вдавав із себе скупія.

Проте трапилося тоді дещо, що змінило живоття мого друга Енея, майбутнього чорнохвостого лиса. У ліс прийшли люди у шкіряних куртках та чорних шапках. Їх прозивали браконьєрами, бо вони рубали дерева, стріляли пташок та топтали галявини. Натрапили вони і на хатину Енея, звідки звично ішов запах смажених боровичків. Вони напали на нього, побили приклáдами і сказали, що хочуть вирубати всі дерева і вбити усіх тварин, аби продати їхнє хутро та м'ясо. Еней довго говорив із ними, часто голосно та нервово, і зрештою дійшов до згоди з браконьєрами. Він пообіцяв їм платити данину – тонну борорвиків щомісяця в обмін на те, щоб люди не чіпали ліс. Їх так цікавили гриби через їхню рідкісність: таких боровиків більше не було в жодному місці на землі.

З того часу Еней висадив у себе цілу грибну ферму, на якій вирощував живих боровиків на продаж браконьєрам. Свою норму він виконував справно, і люди не займали ліс із його гарними деревами.

Голота вважав Енея зрадником і поширив свою думку серед інших грибів. Їм вона сподобалася, і вони організувалися у щось на кшталт повстанської організації. Одразу ж після перемоги над людьми вони планували усунути Енея, а може і взагалі вбити його.
© ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ ,
книга «Еней, лис із чорним хвостом».
Коментарі