Спогад
Я не забуду ті дні, коли ми щасливі були, Як сміялись з усього Що тішило око, Веселились від душі. Якби ж можна було Повернути ті часи, Коли дні були безтурботно радісні, Я б не говорила тоді... Гей! Оглянись! Вже не тішать ті хмари та фото Не посміхається світ Я шукаю, та не знаходжу... До розуміння приходжу Вже не щасливить мить. Нема чо́му радіти Коли вже нема 'привіт'. На прощання казала: 'Я буду щаслива, я зможу Рук нізащо́ не опущу.' Вибач, я відчуваю - не можу...
2020-07-27 20:54:04
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Nadine Tikhonovitch
Гарно
Відповісти
2020-07-28 06:11:30
1
Наталі
@Nadine Tikhonovitch спасибі
Відповісти
2020-07-28 11:13:01
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10904
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4231