Естетика
Важко коли не розумієш, для чого ти існуєш. Коли кожен твій крок не приводить тебе до якоїсь цілі, і все що є, це лиш новий день. То для чого батьки дали мені моє життя?. Мене завжди вчили, що я повинен жити для себе, що я маю любити себе, те що мені потрібно продовжити свій рід. А що буде якщо всі будуть жити лиш для себе, любити лиш себе. На землі не залишиться жодного лікаря, жодного рятувальника, не стане тих кого нам потрібно. Кожен відіграє велику роль в житті планети, хтось її очищає, а хтось захищає, хтось лікує, а хтось про всіх турбує. Я завжди думав, як мені стати тим двадцятим відсотком людей, які живуть заради інших. Просинатись з думкою, який чудовий день, бігти до праці, вертаючись дякувати продавцеві за смачну каву. Як це робити ранкову зарядку, як це бути потрібним, як це стати фахівцем своєї справи. Та зараз я на тому етапі, що і більшість людей. Я вагомо переконаний, що без мене цей світ не пропаде, що краще поспати до обіду, тратити гроші на алкоголь, і бути завжди негативним глядачем інформативних новин. Я як більшість сидячи на дивані сміюсь з політики, дивлячись на війни думаю, для чого ці війни взагалі. Коли горять дома, дивлюсь скільки постраждалих виносять. Тож як же змінитись, як далі бути. Коли дивлячись різні категорії фільмів, а ось яки я би був тим героєм то, я би був найбагатшою людиною світу. Та чомусь радості це все не приносить. То для чого я маю своє життя? для чого я живу?...
Коментарі