Забулося все...
Твоя NATALI
А як же любов? А як же лав сторі? Забулося все, Як не було й ніколи. Кричати хотілось, Коли йшла додому . Побачивши в тобі, Ту сутність, в мінорі. Мабуть поспішила, Що так полюбила. Та я й і незнала, У хмарах літала, І мрії собі Величезні складала. Любов то є сила. Водночас і мука. Коли ти кохаєш, А у відповідь глухо....
2020-12-14 20:00:31
4
0
Інші вірші поета
Не вернути... Життя... Мабуть пора... Я хочу
Інші поети
Любов
@lyubov_gladunyak
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2530
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15810