The Lost Earth
Earth, It has lost it's realness. It has lost it's beauty. Remember the time, When the animals used to roam about freely? Remember the time, when humans hadn't come into existence? Remember the time, when birds used fly freely in the open and pollution free sky? Remember the time, When clean and garbage-free rivers Used to flow upon the Earth's breast? I know that Animals roam still today, but around their territory. I know that birds still fly today, but In a black sky. I know that Fishes still swim and rivers still flow today, but The fishes swim in a dirty river. It has become a world, Where the ray of nature's happiness, or The sunlight of hope Cannot penetrate. And we, the humans are the cause, for all these.. Can we ever get back the Earth we had?..... **************
2020-04-09 14:34:35
36
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
STELLA RAYMOND
@HAZEL GRACE thank you. 💕❤️
Відповісти
2020-04-09 16:33:09
1
HAZEL GRACE
@STELLA RAYMOND Welkisssss💗....
Відповісти
2020-04-09 17:46:34
2
STELLA RAYMOND
thanksss
Відповісти
2020-04-10 06:16:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10905
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
101
16
3689