سجين
سجين نجد ان بعض البشر سجناء داخل ظلام لا حدود له و الذي هو ظلام الروح و القلب حيث نجد ان اغلبية يعاني بسبب المشاكل و الهموم التي يمر بها على الفترات و التي توصل اغلبها الى حالة الاكتئاب و الذي يؤدي في نهاية الى تعذيب النفس او اراحتها عن طريق جرح الجسد و ذلك بغية الحصول على الراحة نفسية ولكن دون علمهم ان ذالك لا ينفع بل تزيد حالتهم سوءا و ينتهي بذلك في الاخير الى الانتحار حيث نجد ان اغلب هؤلاء ناس يكونون سجناء في ظلمة لا يستطيعون الحديث عن مشاكلهم مع الاخرين بسبب خوفهم لرؤية نظرة الشفقة في اعينهم او الاشمئزاز كأنهم قتلوا روح او مصابون بمرض معدي و ليسو مريضين بمرض طبيعي لذلك الاغلب يلجأ لحلول غير سليمة و لهذا انصح هؤلاء ان يجدوا شخصا يساعدهم في مشاكلهم و يخرجهم من ذبك السجن الى النور ليعودو لحياتهم الطبيعية او استشارة الطبيب في الاخير التحدث عن ما يدمرنا داخليا و يرهقنا نفسيا هي الوسيلة الانسب للحصول على راحة البال
2018-11-27 18:30:19
1
0
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
52
9
1919
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4378