Вступ Смак цієї буденності

Вступ

У всіх нас є моменти, коли крутиться багато думок, і з часом здається, що цей потік перетворюється на бомбу, яка от-от почне свій відлік. Як людина, котра багато думає, кажу: це вельми проблематично (для мене). Здається, твої роздуми — наче отрута для розуму, і згодом починаєш розбиратися: з яких пір я дійшла до цього? Те, що думаю зараз, як зробила висновки і з якого моменту почався цей ланцюжок. Чи можу я розірвати його і перезавантажити свої думки, навчитися думати інакше? Не піддаватися впливу оточення й бути твердою в тому, що думаю. Я ставлю це питання собі майже щодня. Чому? Тому що зустрічаюся з цим неймовірно часто. І ось я хочу поговорити про це. Про те, що я можу думати і які вибори стоять переді мною. Не думаю, що це буде щось філософське чи, навпаки, щось максимально просте. Я й сама не маю ідеї й сюжету, як писатиму це, — час покаже. Зараз хочу зануритися глибше, туди, куди мало хто заглядає, ховаючись за псевдонімом “занадто зайнятий”. А навіть якщо ні, то боїться сказати це комусь на цій планеті Земля. Неозвучені питання, які є всередині, і те, чого я справді прагну. Не вчора, не завтра — сьогодні. Що саме ти думаєш?

Коментарі