Явір
Поліна Єльська
Стоїть явір над водою, Стоїть, посміхається, Коло нього в річеньці Каченята купаються. Старий явір похилився, Певно, зажурився, Думи свої думає, Що ж собі надумає? Стоїть явір тут давно, Ще з часів козацтва, Пам'ятає бійню він, Чудового братства. Знає явір і Богдана, Козацького гетьмана. Був він у часи війни, Бачив явір тяжкі сни, Що ж кажуть йому вони? Довго явір уже стоїть, Декілька тисячоліть. Старий явір похилився, І низенько опустився. Кінчився його вже вік, Промайнув як, ніби рік. Каченята знову купаються, Ніхто їм вже не посміхається.
2019-06-13 08:08:30
1
0
Інші вірші поета
Сумне королівство Добрий цар
Інші поети
Luna
@Moon_Luna_
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2530
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4827