Divergent
I'm in a world,where being different is unacceptable.Im in a world,where not having a selected faction,is utterly dangerous.Everyone's mind is one of the factions peace,brave,selfless or intelligent but mine is all of them.My mind can work in all those ways,and it scares people.I'm in a world,were being all 5 factions is breaking the peace.I am divergent,which is nearly impossible.You can be all those things,but your soul is always one(most the time).I am not like everyone else,and it will get me killed.I am not factionless,I am all factions,but I am dauntless at heart.I chose dauntless because if they found out I was divergent,I would be murdered .Everyone is different,but I am different in a bad...bad..bad way (u get my point). Lillian xx Based of:pic of jude (Divergent is my favourite book and film)
2020-04-20 16:56:47
40
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
POET UNKNOWN
@shadowlinxxx morgan not to mention 😊
Відповісти
2020-04-21 06:56:15
3
Corry T'Erickson
wonderfully👍🏻💖
Відповісти
2020-04-22 04:46:05
1
shadowlinxxx morgan
@Corry T'Erickson thank you 😄💕💞
Відповісти
2020-04-22 14:25:49
2
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5511
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1798