Пап, научи мeня...
Olexandra Kasianenko
Пап, научи меня заново верить Мужчине, подруге и даже себе. Я снова закрыла все окна и двери, Плыву одиноко в своём корабле. Как вновь научиться мне жить беззаботно, Дышать полной грудью, не зная оков. Не чувствую больше себя я свободно, Не верю в правдивость каких-либо слов. Ты знаешь меня дольше всех на планете, Скажи, почему я родилась такой? С душою ко всем, за поступки в ответе, Но счастье проходит опять стороной. Ты знаешь меня, как ранима бываю, Но разве виновна, что я безо льда. И близко всегда к сердцу всё принимаю, Живу, как учил, и на людях скромна. Ты знаешь, как я не терплю отговорок И ложь презираю, как правду люблю. Прошу научи, как мне жить без затворок, Когда лишь тебе доверять я могу.
2018-08-10 07:16:47
9
0
Інші категорії
Поеми Привітання Ода Соціальні Історичні Пейзажні
Інші поети
Nika_Antonni
@Nika_Antonni
Adaira
@adaira
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5005
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1496