Я не здамся!
Рутенія
Усміхаюсь крізь сльози. Сьогодні щаслива! І де у мені береться ця сила? Радіти в печалі, сміятись в журбі, коли хочеться кинутись у багаття мені... Ні, не здамся! Я ще зможу злетіти ввись. Глянь на мене, доле моя, подивись. Ти намагалась зламати, убити мою надію. Але я ще жива, бо вірю у мрію. І танцюю на згарищі свого минулого. Ні, зовсім нічого ще не забула. Кожен спомин боляче у пам'яті таврований. Але серце любов'ю ще сповнене. І буде любити, буде чекати, тобі доведеться мене оминати. Доле моя, ти прокляла мене самотою, повінчавши із тишею, смутком й пітьмою... Але я посміхаюсь крізь сльози, бо сьогодні щаслива! Від тягару душевного не схилила спину. І піднімаючись на гору крутую, я про тебе, доле моя, ні на мить не шкодую!
2023-01-14 14:56:48
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сузанна Ревич
це..це так гарнооо😍❤❤
Відповісти
2023-01-15 07:38:14
2
Інші вірші поета
ЛЕГЕНДА ПРО ТЕМРЯВУ І СВІТЛО, СМЕРТЬ ТА ЖИТТЯ Суккуб БО З ТЕБЕ СПИТАЄ ВОНА... Пташка в полоні
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1747
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1771