Я не здамся!
Рутенія
Усміхаюсь крізь сльози. Сьогодні щаслива! І де у мені береться ця сила? Радіти в печалі, сміятись в журбі, коли хочеться кинутись у багаття мені... Ні, не здамся! Я ще зможу злетіти ввись. Глянь на мене, доле моя, подивись. Ти намагалась зламати, убити мою надію. Але я ще жива, бо вірю у мрію. І танцюю на згарищі свого минулого. Ні, зовсім нічого ще не забула. Кожен спомин боляче у пам'яті таврований. Але серце любов'ю ще сповнене. І буде любити, буде чекати, тобі доведеться мене оминати. Доле моя, ти прокляла мене самотою, повінчавши із тишею, смутком й пітьмою... Але я посміхаюсь крізь сльози, бо сьогодні щаслива! Від тягару душевного не схилила спину. І піднімаючись на гору крутую, я про тебе, доле моя, ні на мить не шкодую!
2023-01-14 14:56:48
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сузанна Ревич
це..це так гарнооо😍❤❤
Відповісти
2023-01-15 07:38:14
2
Інші вірші поета
Розлука Загублена в часі ЄВА І ЛІЛІТ Така любов трапляється раз в сотні літ
Інші поети
Юля Штука
@JuliShty4ka
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2085
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3135