Neige
(18+)
Tombant petit à petit, Elle caresse mon âme telle sa chérie. Recouvrant tout sur son passage, Laissant un manteau blanc dans les parages. Elle enivre mes pensées, Elle influence mes idées. De sa beauté elle fut ma surprise, Qui attire toutes les convoitises. Cette hypnotisante beauté fatale. Reste néanmoins une arme létale. Qui peut tout aussi brûler notre peau. Puis stopper le cœur, nous plongeant dans un éternel repos.
2021-03-10 20:41:15
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Alhéna
C'est beau... ✨
Відповісти
2021-03-13 13:45:50
1
purple_ninja_dragon
@ Alhéna Merci 💙💜
Відповісти
2021-03-13 13:46:36
1
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8035
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1923