Ойой, жиза!
*Цей вірш був написаний в 2020 р. під час припливу сумних емоцій, коли я почала думати про ЗНО* Важко рівно сидіти, Важко думки свої зрозуміти, Важко д/з робити, Важко плакати, сміятись, Важко всім, Та хто питає? Хто тобі положе мані, В твій карман дирявий? Максимум поради накидає... Життя-це муки, сповнені надії, Що ось, ось і щастячко прийде! Марні сподівання-хрест у кожному житті. Для чого? Для чого руки? Для чого тобі руки?! Невже не бачиш, В світі править інтелект! Не ти, не ми і не вони... Фізична сила-це не тренд, Це не актуально... Ненавидіти світ, себе, За те, що ти не зміг і не посилив, Що не так прожив своє чортове життя.
2023-07-05 00:19:55
3
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2432
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2307