Ойой, жиза!
*Цей вірш був написаний в 2020 р. під час припливу сумних емоцій, коли я почала думати про ЗНО* Важко рівно сидіти, Важко думки свої зрозуміти, Важко д/з робити, Важко плакати, сміятись, Важко всім, Та хто питає? Хто тобі положе мані, В твій карман дирявий? Максимум поради накидає... Життя-це муки, сповнені надії, Що ось, ось і щастячко прийде! Марні сподівання-хрест у кожному житті. Для чого? Для чого руки? Для чого тобі руки?! Невже не бачиш, В світі править інтелект! Не ти, не ми і не вони... Фізична сила-це не тренд, Це не актуально... Ненавидіти світ, себе, За те, що ти не зміг і не посилив, Що не так прожив своє чортове життя.
2023-07-05 00:19:55
3
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1878
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13083