Vermeil noir
lys
Je broie du noir Noir est la vie Vie de cauchemars Cauchemars de la nuit Nuit sans étoiles Étoile brille Brille l'inatteignable Inatteignable fille Fille de la lune Lune ou soleil Soleil réchauffe chacune Chacune de tes oreilles Oreilles et visage Pleurs parsemés Parsemés de mirages Mirages faussés Fausse et mes failles Failles sombres Sombre, rien qui ne vaille Vaillant le chevalier de l'ombre L'ombre du sommeil Sommeil perdu ce soir Soir sans vermeil Vermeil noir *** Lili-Rose /image en fond de moi/ Il n'y a aucun sens x)
2021-04-17 18:19:45
8
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
lys
@ Mémé Paradoxx Merci ! ❤️
Відповісти
2021-04-18 08:01:31
1
lys
merci :)
Відповісти
2021-04-18 08:01:39
Подобається
lys
@ Sakura merci !!
Відповісти
2021-04-18 08:01:46
Подобається
Інші вірші поета
Nous Sommes Des Soleils - la chance que t'as Paysage montagneux Roses
Інші поети
kply
@kply
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2556
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3118