Життя одне—із тисяч міліардів
Ярина Кітраль
Життя таке прекрасне й особисте, Воно несе дарунки кожен день І крім цього радісних пісень. Воно одне– із тисяч міліардів, Вже не почнеш його із чистого листа. Як вже почнеш погану дію, То вже й закінчиш її до кінця життя. Ти мав одну надію і витратив її. А надія— це життя, А життя одне із тисяч міліардів, Вже не почнеш його із чистого листа.
2021-03-25 12:17:47
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ярина Кітраль
Я хотіла сказати що життя одне і коли ти робиш помилку то життя не повернеться назад
Відповісти
2021-03-25 12:23:00
1
Інші вірші поета
Зеркало совісті Мій кіт чогось м'явкоче Добро лікує рани Справжня людина
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1930
Кохаю
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7504