Вчорашні вірші
Вчорашні вірші, певне, то найгірше, Вони лишаються, немов поганий хліб. Черствіють, й починають гнити ширше, Залишивши глибокий рваний слід. То що ж робити? Випустить на волю? А що, як не готові вони ще? Ти маєш вибір: дати їм сваволю, Чи залишити, заразитись, хай пече. Це ніби готувати дивну страву, Що неготова є сира й вельми недобра, Але коли ти вже затримав справу, Відчуєш ти, немов вкусила кобра. То що ж робити? Вибір за тобою. А я давно свою втратив музу. Тому з надщербленою навпіл головою, Нову знайти я зовсім швидко мушу. А може вона зовсім біля мене? Лише не скористався поки, що ще гірше, Потрібно терміново щось робить для себе, Аби не доконали мене ці вчорашні вірші.
2018-09-17 21:36:52
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2587
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4151