Вчорашні вірші
Вчорашні вірші, певне, то найгірше, Вони лишаються, немов поганий хліб. Черствіють, й починають гнити ширше, Залишивши глибокий рваний слід. То що ж робити? Випустить на волю? А що, як не готові вони ще? Ти маєш вибір: дати їм сваволю, Чи залишити, заразитись, хай пече. Це ніби готувати дивну страву, Що неготова є сира й вельми недобра, Але коли ти вже затримав справу, Відчуєш ти, немов вкусила кобра. То що ж робити? Вибір за тобою. А я давно свою втратив музу. Тому з надщербленою навпіл головою, Нову знайти я зовсім швидко мушу. А може вона зовсім біля мене? Лише не скористався поки, що ще гірше, Потрібно терміново щось робить для себе, Аби не доконали мене ці вчорашні вірші.
2018-09-17 21:36:52
4
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3385
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11065