Жажда крові
Олексій Коваль
П'ємо ми всі людськую кров, І самі цього не помічаємо, У цьому світовому хаосі. В нас прихована жага вбивати, катувати інших до нестями. Насолоджуватися кров'ю та стражданнями інших жертв долі. Здуріли ми всі від звірських цих розваг, Які так сильно змінили нас. Геть цю кров!! Не питиму чужі муки та його позбуте життя. Потрібно людям нарешті зрозуміти, Що це божевілля, Вбивати, катувати та принижувати людину.
2024-10-29 05:06:48
0
0
Інші вірші поета
Морє Відлік до смерті Світогляд Краса ранку
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4783
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1970