Ду Лі Пень
Ходе по двору кожен день Правитель-диктатор Ду Лі Пень. В одній далекій країні Ніде не було таких, Який реалізував всі свої мрії, І при цьому був із самих злих. Його держава потерпала Від присутності ядерної зброї, Але його ця проблема не хвилювала, Він завжди був в покої. Тому що страждав лише народ, Який працював за харчі убогі. Цими діями він народ перетворив в зброд, Який обирав погані дороги. Заради могутності держави Ду Лі Пень заявив, Що потрібно розвивати хакерські справи, Щоб добре жилося усім. Тобто ні, щоб розвивати промисловість Та товаришувати із всіма країнами. Він знайшов нахабну хоробрість, Займатись такими злочинними діями. Бояться цієї країни, Та ставлять надійний захист в мережі. Щоб криптовалюти були цілі, То до доступу вже багато обмежень. Докотилась країна до прірви, Що від голоду пухнуть люди. Зламати щось в інтернеті немає більше сили, Паролі надійні повсюди. Думає народ, Як позбавитись диктатури, Бо вимирає у кожного род, Та від цього немає розвитку культури. Ех Ду Лі Пень, Що ти наробив. Ти майже кожен день Людей по дрібницям гнобив. Схаменись, задумайся над тим, Що буде завтра з народом твоїм. Не можна так принижувати людей, Це буде потім на крові твоїх дітей.
2024-10-02 20:38:05
1
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3895
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4960