Про наше вчора завжди сьогодні
Осіння студінь , модні пальта Висять на плечиках в прихожі . Так манить листя десь у парках У парках ходять перехожі Холодний промінь впаде на плечі Від нього трохи ,скрутить спину Місця знайомі , рідні серцю Забрали люди чужі і борзі. Холодне тіло , лежить десь в морзі Ще декілька в міських провулках, Майданчик дитячий, там теж є калюжі Що правда не звичні і дуже болючі Осіння студінь , модні пальта Висять на плечиках в прихожі Висітимуть , що правда ... довго Носить уви не ма вже кому
2025-10-13 18:11:16
1
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6529
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2778