Телевизор
Я смотрю в него. И вижу мир другой. Он так прекрасен, и всегда ясен. Я смотрю сюда и вижу как не весело живётся. А в телевизоре, как в сказке. Улыбаются глаза. Я тоже улыбаюсь, а иногда грущу. Однако понимаю. Что это всё игра. А не реальность для меня. Живу во времени другом. Мечта близится к концу. А начало так прошло. По любимому сериалу я очень сильно так скучаю.
2020-06-09 19:39:44
12
0
Схожі вірші
Всі
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
99
16
7481
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
62
4
8033