Первая любов

Natalka Kadar

Ето било 2 года тому я поїхала з подрушкою в літній лагерь ми були з нею в одній кімнаті і з нами було ще два хлопці так було в усіх кімнатаз два хлопці і двоє дівчат і мені сподобачся один хлопець в але я соромилася йому сказати що я його люблю і потім на другий день в нас була вечірка моя подрушка веселилася а я думала як йому це сказати я вийшла на двір а череч п'ять хвилин він вийшов замною Він сказав гарна вечірка я сказала так ми поговорили десь ще пів години Я сказала пішли прогуляємось він сказав пішли Він сказав ти мені подобаєшся я сказала ти мені теж він сказав давай зустрічатися я сказала ну давай і ми пішли веселитися Потім коли закінчився лагерь ми переписувалися ще десь місяць потім він невідповідав ніна одно питання Я змерилася що він мене нелюбить і мені потім подружка каже що в нього є друга дівчина і вони вже давно з нею зустрічаються десь рік в мене просто слів небуло але десь через місяця два я зустрічалася з Ванею ія виклала фото а він мені пише в дірект ти чому зустрічаєшся з ним миж з тобою пара Я сказала я все знаю що в тебе дівчина як рік хто тобі це сказав тепер вже неважливо пока ну пока сказав він ія його заблокала і ми з ним більш непереписувалися і небачились

2021-02-03 16:58:49

2

0

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

2889

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1291