"поклик"
Марія Міль
Вода так манить, що дурманить Тьмяні вже мої думки Чую голос, треба йти В ту пітьму , де є вони Батько мій, мої брати Там ще може моя мати Хто ж то зможе розказати? 12.10.22
2022-10-12 17:28:39
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Йошікава Шиджеру
Браво! Найкращої передачі манії води я ще не бачив (обожнюю воду!)
Відповісти
2022-10-12 17:42:39
1
Інші вірші поета
Сліпий Незворотній процес Пусті слова Течія
Інші поети
Aki Gray
@sarcasm
Jenn
@Jenna_Jeanne
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3970
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6976