Маці
Маці - гэта штосьці святое, Гэта выраз на крыві! Гэта штосьці вельмі прастое, На ўзроўні дабрыні. Маці - слова знаёмае з дзяцінства Нейкую пяшчоту нясе у сабе. Ніколі не зразумею я мацярынства, Але яно святое і ўгодна судзьбе. Мы ведаем адразу, з пялёнак, Што яна да апошняй гадзіны з намі. І пакуль я, як малы аленёнак, Скакаў, яна ахоўвала мяне днямі. А памятаеш ты яе ўсмешку, Калі нешта зрабіў і ёй падарыў? А памятаеш ты яе спешку, Калі непрыемнасцю яе адарыў? Як хутка яна цябе дапамагала? І цяпер я гатовы дапамагчы ёй. І часа заўсёды для яе навалам, Любая хвіліна для яе адной. Твой час закончыўся, а мой час настаў, Аддаваць табе любоў і пахвалу. Імя твае на маім сэрцы хтосьці надрукаваў! Вышэй бога я цябе ўзнясу! Таму грудзямі цябе абараню. Маці - спрадвечна жывая памяць у сэрцы! Мама - у маю душу чароўныя дзверцы. Маці - тое, ад чаго табе становіцца хораша і лепш. Мама, прымі ўсю маю любоў і гэты верш.
2018-10-13 17:41:13
5
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5868
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5012