Маці
Маці - гэта штосьці святое, Гэта выраз на крыві! Гэта штосьці вельмі прастое, На ўзроўні дабрыні. Маці - слова знаёмае з дзяцінства Нейкую пяшчоту нясе у сабе. Ніколі не зразумею я мацярынства, Але яно святое і ўгодна судзьбе. Мы ведаем адразу, з пялёнак, Што яна да апошняй гадзіны з намі. І пакуль я, як малы аленёнак, Скакаў, яна ахоўвала мяне днямі. А памятаеш ты яе ўсмешку, Калі нешта зрабіў і ёй падарыў? А памятаеш ты яе спешку, Калі непрыемнасцю яе адарыў? Як хутка яна цябе дапамагала? І цяпер я гатовы дапамагчы ёй. І часа заўсёды для яе навалам, Любая хвіліна для яе адной. Твой час закончыўся, а мой час настаў, Аддаваць табе любоў і пахвалу. Імя твае на маім сэрцы хтосьці надрукаваў! Вышэй бога я цябе ўзнясу! Таму грудзямі цябе абараню. Маці - спрадвечна жывая памяць у сэрцы! Мама - у маю душу чароўныя дзверцы. Маці - тое, ад чаго табе становіцца хораша і лепш. Мама, прымі ўсю маю любоў і гэты верш.
2018-10-13 17:41:13
5
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4680
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5562