"Нічні докори сумління"
Ти розумієш,він мене  не відпускає живе у мені щосекундно живе у грудній аорті так ніжно тепер, і тихо хапає мене за легені, я дихаю ним постійно у сонячному промінні відбитки кожного пальця він мабуть в тобі зостався він мабуть таки хронічний і тепер... лиш світла нема в долонях і сніг огортає пальці ніч триває недовго ,як біг на коротку дистанцію тож треба це пережити. як з кожної клітини і з кожного передсердя із сотень волокон із шиї,виймати його із себе. Ти не змогла  розлюбити , немає у тобі сил. І тільки твоє передсердя,показує як тобі жити... Тож.. допоки ти іще можеш із себе усе це стерти. 12 ударів, північ. навчись ти любити нарешті когось окрім нього, будь ласка. когось окрім нього врешті...
2018-05-06 18:42:03
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13363
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3459