Насамоті
Коли залишимося насамоті,
Ти і я в непроглядній темноті,
Тоді я розкажу, як люблю тебе
Як моє серце, вмираючи живе.
Я розкажу тобі все що хочеш,
Як я живу тобою щоночі,
Як я люблю всі сни про тебе,
І мені інших вже не треба.
Ми ж так знайомі все життя,
А тільки зараз закохалася я,
І тільки зараз, зуміла зрозуміти
Що ти дорожче мені всіх на світі.
І тільки зараз, в непроглядній темноті
Сказати можу: ти ось тут ти мій,
І хочу щоб навіки у твоїх очах,
Вогник кохання, ніколи не погас.
А я назву тебе своєю зорею,
Яку люблю й любитиму всією душею,
Яка не згасне докінця життя,
Допоки тебе кохатиму я .
Нас не розлучить із небес вода,
І відстань нам, ніяка не страшна,
І час що плине що летить
Він не розлучить нас, ні на мить.
Нас не розлучать і слова прості,
Я все мовчанням розкажу тобі,
Ти зрозумієш з погляду одного,
А я із ніжного, подиху твого,
Ти ж знаєш, ми в цьому світі не одні,
Але так хочеться залишитися насамоті,
Побути в непроглядній темноті,
Поговорити хто є ми !
Жила й живу тією миттю,
Як в непроглядній темноті,
Колись доводилось з тобою,
Залишитись насамоті .
2020-04-20 13:38:42
10
0