Насамоті
Коли залишимося насамоті, Ти і я в непроглядній темноті, Тоді я розкажу, як люблю тебе Як моє серце, вмираючи живе. Я розкажу тобі все що хочеш, Як я живу тобою щоночі, Як я люблю всі сни про тебе, І мені інших вже не треба. Ми ж так знайомі все життя, А тільки зараз закохалася я, І тільки зараз, зуміла зрозуміти Що ти дорожче мені всіх на світі. І тільки зараз, в непроглядній темноті Сказати можу: ти ось тут ти мій, І хочу щоб навіки у твоїх очах, Вогник кохання, ніколи не погас. А я назву тебе своєю зорею, Яку люблю й любитиму всією душею, Яка не згасне докінця життя, Допоки тебе кохатиму я . Нас не розлучить із небес вода, І відстань нам, ніяка не страшна, І час що плине що летить Він не розлучить нас, ні на мить. Нас не розлучать і слова прості, Я все мовчанням розкажу тобі, Ти зрозумієш з погляду одного, А я із ніжного, подиху твого, Ти ж знаєш, ми в цьому світі не одні, Але так хочеться залишитися насамоті, Побути в непроглядній темноті, Поговорити хто є ми ! Жила й живу тією миттю, Як в непроглядній темноті, Колись доводилось з тобою, Залишитись насамоті .
2020-04-20 13:38:42
10
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
44
7
1219
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
8
1242